top of page

Безпека життєдіяльності дитини: завдання Базового компонента дошкільної освіти

 

 

        Загальновідомо, що дитинство це унікальний період у житті людини, саме у цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини. На початку шляху поруч із беззахисним і довірливим малюком перебувають найголовніші в його житті люди - це батьки та вихователі. Завдяки їхньому коханню, і турботі, емоційної близькості й підтримки, дитина росте, і розвивається, в неї виникає довіра до світу й оточуючих її людей. Нам із Вами хотілося б нашим дітям щастя. І всі наші спроби уберегти їхню особистість від бід і знегод продиктовані цим

     Ми ще хочемо, щоб їхнє життя було розумним і святковим, наповнене багатим змістом, сонячним і везучим. Але головне - навчити їх почати бути щасливими. Сьогодні реальність така, що у сучасному світі ніхто не застрахований ні від соціальних потрясінь, ні від стихійних лих, ні екологічних катаклізмів, ні від подальшого зростання злочинності, ні від економічній нестабільності. На жаль наша ментальність «ігнорує» безцінність людського життя, тому «надзавдання» у тому, щоб діти зрозуміли: людський організм - складний, але водночас  це вразливе створіння природи, і, своє добре здоров'я, своє життя треба вміти берегти, й захищати.

    Про актуальність цієї теми можна говорити багато і буде головне. Як зберегти здоров'я дітей? Як допомогти йому розібратися в різноманітті життєвих ситуацій? Як навчити допомагати одна одній?

      Багато педагогів доходять думки, що не можна ростити дітей «відчужених» від життя. І тому невипадково в складний перехідний час життя нашої Батьківщини, колективи багатьох дошкільних освітніх закладів почали шукати змогу плідної праці по «основам безпеки дітей дошкільного віку». І цей пошук неможливий без підкріплення нормативною базою.

Одним із таких документів є Базовий компонент дошкільної освіти. В ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини.

       Де ж саме прописані ці вимоги з питань ОБЖД?

 

                                  Освітній напрям «Особистість дитини» 

    Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей).

Знає правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках.

   Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користування транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо.

     Знає та може скористатися номерами телефонів основних служб допомоги (пожежної, медичної, міліції).

      Знає до кого можна звернутись у критичній ситуації.

     Володіє навичками безпечної поведінки у разі проявів агресивності з боку однолітків або дорослих.

                                  Освітній напрям «Дитина в соціумі» 

     Розуміє, що чужі – це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі  в театрі тощо); поводитись з ними обачно, стримано, чемно.

     У разі нагальної потреби (загубилась у натовпі, магазині, іншому людному місці) може звернутися по допомогу до незнайомої людини – до водія чи контролера в транспорті. продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо.

   Користується елементарними правилами самозбереження : не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім’ю, родину, місце проживання тощо.

      Володіє правилами поведінки у конфліктних ситуаціях.

      Відчуває межу припустимої поведінки.

    Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь.

 

                                Освітній напрям «Дитина у природному довкіллі»

     Має уявлення про зливи, блискавку, грім, град. Вміє безпечно поводитись під час грози.

   Має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю. Вміє вдягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди.

     Орієнтується в основних властивостях вогню: корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко поширюється, знищує все на своєму шляху). Знає, що пожежу може спричинити блискавка, необачне поводження людини з вогнем.

     Має елементарні уявлення про шторм, землетрус.

  Уміє розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримується правил безпеки щодо них.

 

                              Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

    Називає основні технічні засоби та побутове приладдя, що використовується в домашньому господарстві. Знає правила користування та безпечного поводження з ними. Знаходить у предметному середовищі безпечне й небезпечне.

    Знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини. Називає різні види транспорту, їхнє призначення. характерні особливості. Обізнана з правилами дорожнього руху та керується ними.

        Методи ознайомлення дітей із основами безпеки

     Метод порівняння.  Діти можуть порівняти: вогонь це добре чи вогонь це погано Порівняння за контрастом дається дітям легше, ніж у подобою.      Метод порівняння допомагає дітям виконувати завдання на групування і класифікацію. Наприклад: дітям пропоную зображення на картинках, дається завдання відібрати предмети, які потрібні пожежникові при гасінні пожежі і відібрати предмети, які горять.

  Метод моделювання ситуацій. Моделювання ситуацій дає дитині практичні вміння застосувати отримані знання насправді й розвиває мислення, уяву і готує дитину до вміння вибиратися з екстремальних ситуацій у житті. Для розвитку уяви і творчої початку важливо ставити дітей у ситуацію пошуку рішення логічних і практичних завдань.

 Метод повторення. Найважливіший дидактичний принцип, не залучаючи який не можна казати про міцність засвоєння знань. На занятті може виступати як провідний метод чи методичний прийом. Повторення призводить до появи узагальнень, сприяє самостійному формулюванню висновків, підвищує пізнавальну активність.

   Експеримент і досліди. Дають дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження чи спростування власних уявлень. Наприклад, дітям поставили запитання: «Чому не можна прикрашати ялинку свічками?» Цінність цього методу тому, що він надає дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження чи спростування власних уявлень.

    Ігрові прийоми. Підвищують якість засвоєння пізнавального матеріалу. Однією з прийомів -  уявна ситуація. «До нас у гості прийшов Незнайка, давайте йому розповімо про небезпечні ситуації». Зростанню емоційної активності допомагають ігри-драматизації, які можна включати у заняття (після  читання твору, для підготовки концерту, розваги «Кицин дім»).

   Вигадування казок на теми. Придумаємо казку «Як я рятував ляльку від пожежі» домі, де живу і багато електричних приладів…». Зростанню активності дітей допомагає  читання твору з наступним розгляданням ілюстрацій й подальша образотворча діяльність..

    Ця робота ведеться через:

   · організовану діяльність дітей – заняття,заняття-проекти, тренінги, екскурсії;

    · спільну діяльність дорослих та дітей – драматизація казок, розмови вихователя уяву і дитини, спостереження, працю, читання красного письменства;

  · вільну самостійну діяльність –сюжетно-рольові гри, словесні дидактичні гри.

bottom of page